Клінгер

Макс Клінгер – німецький художник епохи символізму, скульптор та графік.
Митець народився в місті Лейпцигу. Ще у роки навчання в школі, відвідував художню студію. Клінгер навчався малюванню у жанрового художника Карла Гуссова, у цей період також виконав на замовлення серію малюнків з античних статуй. Пізніше перебрався до Берліна, де вступив до Королівської академії мистецтв. Художник потрапив під вплив історизму у виконанні художника Адольфа Менцеля. Навчання він закінчив у 1876 році із срібною медаллю. Впродовж усього наступного року перебував на службі волонтером у піхотному полку. Не припиняв працювати рисувальником – виконував чимало робіт тушшю.
У 1879 році здійснив поїздки до Мюнхена і Брюсселя, де навчався в майстерні митця Еміля Ваутерсе. За винятком декількох років, проведених у Берліні, Парижі та Римі, все життя художник мешкав у Лейпцигу. У 1892 році став одним з творців “Товариства берлінських художників” і членом мюнхенського Сецессіону.
У ранньому періоді творчості Макса Клінгера домінує романтичний історизм. Пізніше в його творчості став домінувати так званий “консервативний ” модерн, повний поетичної фантазії, що зберігав традицію академічного живопису.
Особливо новаторською була його графіка – рисунки, офорти та акватинти. Великого розголосу набули два ранні цикли Клінгера: “Серія на теми Христа” і “Фантазії про знайдену рукавичу”. Останній став одним з яскравих предвість сюрреалізму, що виник пізніше. Макс Клінгер вмів також чудово інтерпретувати музику, переводячи її в фігуративні, але досить асоціативно-вільні, ритмічно продумані композиції графічних аркушів. Піднявши графіку на рівень сучасного роману, майстер обгрунтував її видатну роль в книзі “Живопис і малюнок”. Якщо живопис, згідно Клінгера, базується на законах матеріального світу, то графічне мистецтво покликане виражати вільний політ фантазії.
Клінгер зробив також внесок у скульптуру, вводячи в роботу різні породи мармуру, золото, слонову кістку, бронзу, алебастр і т. д. Для його пластики характерні міфологічні ню і героїзовані портрети. Іноді Клінгер сам створював рами для своїх картин, перетворюючи їх у складні символічні рельєфи. В останні роки митець працював над проєктом монумента Ріхарду Вагнеру, що залишився нездійсненим.
У 1897 року став професором лейпцизької Академії мистецтв.
Помер Макс Клінгер у Гросс-Єні поблизу Наумбурга у 1920 році. Пізніше у Лейпцигу було відкрито будинок-музей художника.