Щиро дякуємо кожному за участь у благодійному аукціоні “Сила Мистецтва”! Спільними зусиллями ми зробили колосальний внесок у підтримці наших Захисників та здійснили ще один крок до наближення Перемоги. Слава Україні!
Дзвіниця в Оброшино
Зеновій Кецало
Зеновій Кецало (1919-2010) – майстер графіки та живопису, Народний художник України, член Спілки Художників України. Проходив навчання у Краківській академії мистецтв. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, а згодом засуджений до 8 років таборів і 3 років позбавлення громадянських прав. Зеновій Кецало серйозно зайнявся гравюрою і саме в цей час з його роботами ознайомилися Олена Кульчицька, Стефанія Гебус-Баранецька та Леопольд Левицький. Майстром високого класу Зеновій показав себе у складній графічній техніці мецо-тинто. У представленому творі, автор особливою графічною манерою відображає цінну історичну триярусну дзвіницю церкви Святого Дмитра у селі Оброшино. Її історія починається з середини XVIII століття. На той час, вона була споруджена обабіч дерев’яної церкви, покритої гонтом. З плином часу та різних історичних подій, церква зазнала руйнувань та була перебудована у стилі польського арт-деко, а дзвіниця залишилася неушкодженою та збереглася до сьогодні.
Запрошення до польоту
Ігор Палій
Ігор Палій (1963) – відомий український художник із світовим ім’я, учасник міжнародних виставок та фаворит державних і приватних колекцій. Його малярство залишає у глядача відчуття легкої іронії та інтриги. Автор у своїх творах формує власну мистецьку систему. Він підходить до роботи дуже виважено і по праву вважається одним із найкомпетентніших і технічно точних художників сучасної України. Центральною темою представленого твору, постає “вигнання” та незмінна для творчості митця – людська природа, її сутність. Внутрішні переживання героя реалізуються в реальну спробу відокремлення від навязаних ззовні ідеологій. Метод абстракції, дозволяє спіймати реальний рух у живописі. Двоголова перната потвора переможена!
Нічна фортеця
Любомир Медвідь
Любомир Медвідь (1941) – український художник, професор, яскравий представник львівської живописної школи, Заслужений діяч мистецтв України, Народний художник України, академік Національної академії мистецтв України, Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, член Національної Спілки Художників України. У його творах особисті враження і переживання набувають характеру загальнолюдських проблем, монументального звучання. В простому повсякденні він шукає складності, осмислюючи її не тільки поетично, а й філософськи. У представленій роботі, відчувається своєрідний історичний дух. Ця потужна споруда, збудована з неотесаного каменю, височіє на пагорбі, красується своєю могутністю та непорушною стійкістю. Автор майстерно передав усю велич високих неприступних мурів фортеці, котра пройшли крізь віки та збереглись до сьогодення.
Дилема №5
Іван Остафійчук
Іван Остафійчук (1940) – український художник, всесвітньовідомий графік, Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка. Це автор, який не належить до жодного узагальнення, що об’єднує художників у рамках певних течій. Герої й теми графічних чи живописних композицій художника живуть у своєму світі, близькому кожній людині з дитинства. Естетика його робіт відкриває світ та душу українського народу. Представлена робота розкриває тему переселення та еміграції. Герої тільки на початку свого далекого шляху. Однотонний темний фон відображає невідому далечінь та об’єднює в одне ціле лінію горизонту і передній план. Символічний приціл в центрі та пуста пташина клітка натякають на важку долю на теренах Батьківщини. Митець бере близько до серця історію пари, вимушеної покинути рідний дім. Засмучена жінка кидає останній погляд назад з надією колись повернутися.
Керч зимою
Роберт Мунро Брайсон
Роберт Мунро Брайсон (1826-1902) – британський художник та гравер, народився у Шотландії. Основний період його творчості припадає на 1855-1876 роки, коли Роберт поселився у Лондоні. Він почав працювати на британське видавництво Day & Son, у якому створювали історичні літографії провідні майстри того часу. Їхні роботи вирізнялася надзвичайною технічною майстерністю, таким чином вони досягли особливої популярності в торгівлі на території Англії. У представленій роботі зображений зимовий вид на гору Мітридат, під час Кримської війни (1853-1856 рр.), на схилах якої колись розташовувалася центральна частина античного міста Пантікапей. Багатофігурна цензурована композиція відображає життя людей під час військових дій у Керчі. Важкі хмари підсилююсть емоційну напругу знаменитого Кримського ландшафту.
Коріння на фоні синіх гір
Роман Сельський
Роман Сельський (1903-1990) – український художник, професор, Народний художник України, член Спілки Художників України. Співзасновник мистецького угрупування «Артес». Навчався у Краківській академії мистецтв, а також навчався у відомого митця Олекси Новаківського. Упродовж кількох десятиріч Роман Сельський був доцентом, а згодом професором Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Його вихованцями були Д. Довбошинський, З. Флінта, О. Мінько, М. Шимчук та багато інших. Попри сковуючі обставини тоталітарного режиму в Україні, він завжди залишався художником широких світових горизонтів. Його творчий доробок є коштовною сторінкою в історії українського мистецтва, що чарує вишуканою культурою та красою малярської мови. У представленій роботі, автор передав тонкі спостереження та зачарування силуетами могутніх гірських хребтів, які гордовито і таємничо здіймаються до неба. У центрі композиції, повалене стихією дерево, простягає своє сухе гілля у простір. З плином часу воно зіллється в одне ціле з землею, а на його місці запанує нове життя. Художник милується красою цього краю, передає його поезію і швидкоплинність природніх процесів.
Мадонна
Євген Трубега
Євген Трубега (1956) – львівський майстер скульптури, член Національної Спілки Художників України. Його твори є унікальними зразками українського пластичного мистецтва. Автор постійно вдосконалює свою унікальну стилістику, поєднуючи у своїх композиціях зовсім різні за художньо-технічними параметрами матеріали. У центрі композиції майстерно відображена та припіднесена постать Мадонни з Немовлям. Авторська пластична манера вбачається у тонких продуманих деталях, різноманітності матеріалів, виваженості та довершеності твору.
Натюрморт з яблуками
Богдан Пікулицький
“Богдан Пікулицький (1948) – львівський майстер графіки, педагог, Заслужений художник України і Польщі, Доцент кафедри графічного дизайну у Львівській національній академії мистецтв, Лауреат обласної премії ім. І. Труша, Лауреат міжнародних конкурсів, член Спілки Художників України. Художник який творить мистецтво та навчає цьому своїх студентів. На кафедрі графічного дизайну Львівської академії мистецтв працює від дня її заснування. Захоплений на все життя естампом, ілюстрацією та живописом. Представлена робота, виконана у особливій графічній стилістиці автора, розширює наше уявлення про натюрморт. Погляд спрямований у внутрішній дворик старого кварталу. На першому плані, увага концентрується на розкладених плодах яблук. Пізніше, погляд виринає у простір, прямує по цегляній кладці стіни, стрімко ковзає вздовж димарів. Зрештою, налюбувавшись голими кронами дерев та плетивом омели, погляд, у супроводі ворон, прямує в небесну вись за межі композиції.”
Азовець
Іван Притула
Іван Притула – сучасний львівський художник. Митець залишив професійний бокс та присвятив себе малярству. У своїх роботах художник освітлює народні переживання, а колористика його творів наповнена особливою силою та енергетикою. «Біль, смуток та втрату я проживав разом з Маріуполем, Ірпінем та решта містами. Намагаюся передати Віру в чудо та Світло звичайних простих і водночас Великих Людей, незламність та Силу українців, яка вразила увесь світ. Дух предків та сміливість кожного, який свято Вірить у нашу Перемогу…”- зазначає автор. Сила духу та стійкість у цьому творі відображена у потужному, емоційно-піднесеному портреті Захисника і Героя. Це символ незламності та боротьби за волю України. Це нагадування про високу ціну, якою здобувається суверенність та найвища мета нездоланної нації – Перемога!
Ранок на хуторі
Олег Мінько
Олег Мінько (1938-2013) – український художник і викладач, представник львівської мистецької школи, Народний художник України. Ключове місце у його творчості займають роботи, які розкривають філософські питання народження людини, її призначення на землі та ролі у Всесвіті. У творах Мінька чітко прочитується суто українське, національне: осмислення минувшини, славних часів козаччини, біль за долю України, пророцтво майбутнього, турбота про сьогодення. Представлена робота – це яскравий приклад унікального малярства автора. Тут фіолетові відтінки неба передають ранкову прохолоду. Темні силуети високих дерев пропускають перші промені у вікна хатини. Попри сонливість, господиня дбайливо доглядає за конем. Атмосфера відображає м’який перехід від ночі до світанку. Дрімота повільно відступає в передранішній тиші.
Із серії “Пейзажі”
Юрек Савтер
Юрій Савтер (1988) – львівський художник. Творчу діяльність автор реалізує в сферах графіки, живопису, скульптури та стріт-атру. Графічні роботи митця характеризуються докладністю, точністю та чіткістю. Збалансована композиція творів, створює відчуття спокою. Темні графічні схили, ніби бархани думок, ніжно застеляють все до горизонту. Це заклик до розмови з внутрішнім Я. За цими пагорбами кожен зможе знайти щось особисте та глибоко приховане, тут завжди знайдеться безкрайний оазис внутрішньої сили та гармонії.
Образ Ісуса Христа
Ікона
Ікона виконана яєчною темперою по левкасу із позолоченням. Стилістика зображення вказує на період кінця XVIII століття. Вона призначалася для домашнього вжитку, оскільки автор, на малій площі, розмістив найголовніші християнські свята: Трійця, Різдво, Воскресіння, Вознесіння, Преображення. Центральний образ Ісуса Христа написаний в характерному стилі даного періоду, Його одяг – класичний і належить до грецької традиції: червона сорочка символізує божественну природу, синя накидка – небесну таємницю. Обабіч центральної фігури Ісуса Христа, зображені святі, які одягнені у традиційні єпископські ризи. Святий зображений з правого боку ідентифікований як святитель Василій Великий, тоді ж як надпист над фігурою з лівого боку – Медост, може бути насправді Модест, патріарх Єрусалимський, котрий жив у 6-7 ст. Ця ікона переховувалась та передавалася із покоління в покоління і таким чином була збережена до наших днів.
Жоржини
Орест Скоп
Орест Скоп (1952) – видатний український діяч, художник, дизайнер та архітектор, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки Художників України. Одна з центральних тем в творчості митця – козак-бандурист Мамай, традиція зображення якого займає одне з чільних місць в українському народному живописі. Висока майстерність та впізнавана манера відчувається не тільки в образах його козаків Мамаїв, але і у більш класичних мотивах. У представленій роботі, автор закарбував красу ніжного, запашного цвіту жоржин. Жовтогарячі, вогневі пелюстки королеви осіннього саду – ніби згадка про пекучі промені літніх днів.
Собор Святого Юра
Наталія Пухінда
Наталія Пухінда (1955) – майстриня живопису. У Наталії є дві пристрасті – антикваріат і квіти – символ краси миттєвої і вічної. Центральною темою та улюбленим жанром у її творчості є бездоганні та вишукані натюрморти. Прискіпливо відібрані предмети, авторка уважно компонує та неймовірно точно відображає у своїх роботах. Собор Галицької митрополії Української Греко-Католицької Церкви та його рококовий архітектурний ансамбль XVIII століття височіє на Святоюрській горі. Майстерно виконана композиція, складена із струнних та духових інструментів, оспівує усю велич архикатедрального собору Святого Юра.
Вершники
Іван Остафійчук
Іван Остафійчук (1940) – український художник, всесвітньовідомий графік, Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка. Це автор, який не належить до жодного узагальнення, що об’єднує художників у рамках певних течій. Герої й теми графічних чи живописних композицій художника живуть у своєму світі, близькому кожній людині з дитинства. Естетика його робіт відкриває світ та душу українського народу. Тема представленого твору несе в собі емоційно навантажену та водночас піднесену ідею. Це боротьба та переродження, рух до мети крізь вогонь, який обпікає тіло. Та йому не підвладно обпекти вільні, хоробрі душі вершників, котрі знають, заради чого вони боряться.
Рідний край
Ігор Роп’яник
Ігор Роп’яник (1957) – майстер станкового малярства, який віддає перевагу жанрам міського та сільського пейзажу і натюрморту. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. П. Куліша. Найулюбленіша тема у творчості митця – оспівування краси рідних Карпат та мальовничої української природи. У даній роботі, автор виразно милується величчю етнографіного колориту рідних земель. Його впізнавана м’яка палітра кольорів, ніби лірична поезія – передає затишок вранішнього спокою та гармонії краю.
Львів. Будинок Галицького сейму
Одо (Отто) Добровольський
Одо (Оттон) Добровольський (1883-1917) – український графік та аквареліст польсько-німецького походження. Навчався у Краківській Академії образотворчих мистецтв. У 1911–12 рр. перебував у Парижі, а згодом у Львові. Тут автор створив серію видів Львова періоду російської окупації взимку 1915 року, котра налічує 10 літографій. У цьому творі, головним об’єктом композиції виступає впізнаваний головний фасад Львівського національного університет імені Івана Франка, відтвореного з вулиці Січових Стрільців. На задньому плані здіймається вгору велична будівля Австро-Угорського банку. Важкі хмари забирають останнє світло, а ліхтарі ще не освічують дороги, на яких видніються сліди від авто. Ніби у контражурі, від останніх відблисків снігу знаходяться дерева та силуети монументальних скульптур.
Зимовий пейзаж
Олена Кульчицька
Олена Кульчицька (1877-1967) – видатна українська художниця у сферах малярства, килимарства та книжкової ілюстрації, авторка новітніх естетичних концепцій розвитку графіки, Народна художниця України, Лауреатка Національної премії України імені Т. Шевченка. Під час другої радянської окупації, Олена, як і багато митців, мала змогу виїхати за кордон. Проте художниця відмовилася й залишилася у Львові. Вона разом із однодумцями включилася до легального опору сталінському режиму. Кульчицька домагалася звільнення багатьох діячів української культури, фінансувала видавничу справу Союзу визволення України. У 1955 році вона розгорнула цілу кампанію, протестуючи проти закриття Львівського художнього училища (нині Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша). У творчому спадку художницi зимовий пейзаж займає значне місце, але це переважно твори виконані аквареллю та у графічних тexнiкax. Подорожуючи селами та мiстечками Схiдної Галичини, художниця вiдтворила чудовi куточки рiдної землi. У представленому твopi, на першому планi – заснiжений пагорб, з перспективи якого бачимо долину, яка лежить мiж трьома пасмами гір. Через схил пролягає стежка, що спускається униз. Унікальна для творчості Кульчицької техніка олійного живопису переносить нас у височінь засніжених схилів. Сліпучо-білий сніг мерехтить і поскрипує під чоботями, а стежка манить в темно-синю далечінь.
мистецтво?
вул. Cтрийська 202, б