Гель. Берег

Подана робота належить до одного з найцікавіших періодів творчості Сельського. Етюд був виконаний у проміжку 1928-1930 років під час перебування митця на Балтійському узбережжі. Там, у невеличкому містечку Гель (Хель) разом із дружиною Марґіт вони етюдували місцеві краєвиди. Творам цього періоду притаманні присутність розлогої берегової смуги та набору знарядь риболовлі, які своїм буквальним виглядом викликають зовсім непрямий, ба, навіть, прихований романтизм. Ймовірно, перебуваючи під впливом сюрреалізму морських пейзажів Лукре, побачених у Франції, митець вирішив використати схожу формулу у цій роботі. Майже невловимим є перехід від буквальності до умовності, коли цілком реалістичне переходить у площину стилізованого та монументалізованого.