Янус

Надихнувшись античністю, автор створив яскраву інтерпретацію міфологічної історії. У центрі композиції втілено образ Януса – давньогрецького бога, який був наділений природою дуальності всіх речей. У міфології присутня велика кількість явищ, котрі приписують Янусу, але, перш за все, він є покровителем початку і кінця. Символічно, одне з облич трактували як старе, друге – як молоде, обгрунтовуючи тим, що одне з них дивиться у минуле, інше – у майбутнє. Поширеним є також трактування про лицемірність людської сутності. Так і в стилізації Кораба: у центрі роботи виділяється подвійний профіль людських голів, що відрізняються по тону. Автор розширює тему, проєктуючи її на сьогодення за допомогою художніх засобів. У творі проявляється певна дуалістичність контекстів, бачень та позицій. Жовтий прямокутник на фоні увиразнює центральну фігуру та додає сцені емоційної жвавості. У нижній частині композиції бачимо велику кількість абстрактних елементів, серед яких можна впізнати трубки, конверт, лінійні малюнки – все це створює відчуття недовершеності та хаосу, що може символізувати протиріччя двох реальностей буття. Як представник магічного реалізму, автор наштовхує глядачів на роздуми про час, простір та місце людини у ньому.