де Воґонді

Жіль Робер де Вогонді походить із родини картографа Нікола Сансона і є нащадком його онука П’єра Муллар-Сансона. Від нього успадкував більшу частину картографічного матеріалу свого прадіда. Цей матеріал він об’єднав із картами і пластинами, набутими після смерті Юбера Жайо, з метою створення основи Всесвітнього атласу. Спираючись на джерела Абрагама Ортеліуса і Герарда Меркатора, де Вогонді значно вдосконалив картографію тієї епохи.
У 1757 році Жіль Робер разом із сином Дідьє Робером де Вогонді опублікували «Atlas universel», який вважається одним із найважливіших атласів XVIII століття. Для створення атласу Вогонді об’єднали старі джерела з більш сучасними оглядовими картами і за допомогою астрономічних спостережень виправили та перевірили широту й довготу багатьох регіональних карт.
У 1760 році Жіль де Вогонді був призначений географом Людовика XV. Крім мап і атласів, Жіль і Дідьє де Вогонді створювали глобуси шляхом наклеювання мідних пластинок на оброблену гіпсом серцевину з пап’є-маше. Це був складний і дорогий процес, реалізація якого вимагала залучення багатьох спеціалістів.
Жіль зазвичай підписував роботи як «M. Robert», а його син Дідьє — «Robert de Vaugondy».