Кецало

Зеновій Кецало — український графік та живописець, народний художник України.
Народився 12 лютого 1919 року в с. Добрівляни, що на Львівщині, в сім’ї залізничника.
Упродовж п’яти років митець здобував освіту у Львівській художньо-промисловій школі, а згодом — у Краківській академії красних мистецтв імені Яна Матейка.
Друга світова війна перекреслила всі мрії та сподівання на найближчі десятиліття. Зеновій Кецало потрапив у млинове колесо митарств жорстокого більшовицького режиму. Він відбув тяжку службу в радянській армії, а потім — близько десяти років репресій у таборах Уралу та позбавлення громадянства. Однак тоталітарній системі не вдалося зламати Зеновія Кецала — національно свідомого, фізично сильного, непохитного у своєму намірі не зректися покликання.
На початку 1950-х років Кецало повернувся на рідну землю, у рідне село Добрівляни. Тут він довго не затримався і згодом назавжди оселився у Львові. Цьому передувала щоденна виснажлива праця над собою. У цей період автор наполегливо працював над своїм творчим доробком, випробовував себе в різних техніках графіки та олійному живописі. Дедалі частіше його роботи з’являлися на виставках у Львові, згодом — у Києві. Кецало як молодий талановитий автор привернув увагу Леопольда Левицького, Олени Кульчицької та Стефанії Гебус-Баранецької.
Невдовзі він став членом Спілки художників України та головою секції графіки. Митець посів чільне місце серед інтелігенції Львова. У своїх творах Зеновій Кецало надавав буденним сюжетам прихованого філософського змісту. Велику мистецьку цінність становлять його портрети та антивоєнна серія.
Добра зорова пам’ять дозволяла художникові писати з натури, перебуваючи в майстерні. Автор вправно працював з аквареллю та олійними фарбами, однак найкраще його талант проявився в естампній графіці, зокрема у складній техніці мецо-тинто.
За його діяльністю пильно стежила радянська влада. Автор не отримував державних нагород, попри загальне визнання.
Уже в незалежній Україні, у 1995 році, Зеновій Кецало став народним художником України.
Художник помер 14 серпня 2010 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Доробок автора налічує понад 1000 робіт. Творчість митця знайшла своїх поціновувачів в Україні та за її межами, зокрема в США та Канаді.