Охара

Охара Косон — видатний японський художник-графік кінця XIX — першої половини XX століття, один із найвідоміших майстрів жанру катьо-е — традиційних зображень птахів і квітів. Його творчість стала важливою ланкою між класичною японською гравюрою укійо-е та новим рухом сін-ханґа, що сформувався на початку XX століття.
Художник народився 1877 року в Канадзаві під ім’ям Охара Матао. У 1889–1893 роках навчався в Технічній школі префектури Ісікава, а згодом удосконалював свою майстерність під керівництвом художника Судзукі Косона. У середині 1890-х років переїхав до Токіо, де розпочав самостійну мистецьку діяльність. У різні періоди творчості працював під іменами Косон, Сьосон та Хосон, що сьогодні іноді ускладнює атрибуцію його гравюр.
На початку творчого шляху Косон звертався до різних жанрів. Під час російсько-японської війни 1904–1905 років створив кілька триптихів із батальними композиціями, однак визначальним напрямом його мистецтва стало катьо-е — зображення птахів, квітів, рослин, комах та інших представників природного світу.
Саме в цих роботах найповніше проявилася виняткова спостережливість художника. Косон міг перетворити надзвичайно простий мотив — птаха на засніженій гілці, пару гусей, ворону, квітучу сливу чи рибу у воді — на завершену композицію з особливим відчуттям тиші, руху та простору. Його твори відзначаються делікатною лінією, стриманою колористикою та майстерним використанням незаповненої площини аркуша.
Важливу роль на ранньому етапі його кар’єри відіграв американський дослідник японського мистецтва Ернест Феноллоза, який сприяв популяризації творчості японських художників на Заході. На початку XX століття роботи Косона вже були відомі поза межами Японії.
Новий важливий період творчості розпочався у 1920-х роках, коли художник почав співпрацювати з відомим токійським видавцем Ватанабе Сьодзабуро — ключовою постаттю руху сін-ханґа. Видавець організовував традиційний процес створення ксилографії, у якому художник виконував композицію, різьбяр переносив її на дерев’яні дошки, друкар здійснював багатоколірний друк, а видавець координував увесь процес та продаж готових аркушів.
Саме завдяки співпраці з Ватанабе твори Косона набули значної популярності на міжнародному ринку, особливо у Сполучених Штатах. Художник також співпрацював з іншими японськими видавцями, зокрема Каваґуті та Сакаї. Його гравюри відповідали західному захопленню японською естетикою, водночас залишаючись глибоко закоріненими у багатовіковій традиції споглядання природи.
Косон став одним із найвидатніших майстрів катьо-е XX століття. Тварини та птахи у його композиціях ніколи не є лише декоративними мотивами. Художник уважно передає їхні рухи, пози та поведінку, поєднуючи майже натуралістичну спостережливість із властивою японському мистецтву лаконічністю. Особливого значення набувають пори року, погода, вода, сніг, місячне світло та вітер — природа в його гравюрах постає живою і мінливою.
Охара Косон помер 1945 року в Токіо. За життя він створив сотні графічних композицій, значна частина яких була призначена для міжнародного мистецького ринку.
Сьогодні твори Охари Косона представлені в музейних і приватних колекціях у різних країнах світу. Його гравюри зберігаються, зокрема, у Бруклінському музеї, Художньому музеї Толідо, Художньому музеї Мічиганського університету та Гарвардських художніх музеях. Косон посідає особливе місце в історії японської графіки як художник, який на межі двох епох зумів зберегти витонченість традиційного катьо-е й надати йому нової, модерної виразності.