Веншер

Юліус Ґотліб Веншер — німецько-австралійський художник, син живописця Юліуса Веншера-старшого. Народився в Кенігсберзі. У 1899 році закінчив Йоахімстальську гімназію в Берліні. Мистецтву навчався спочатку у свого батька, а згодом — в Академії Жуліана в Парижі.
У 1914 році одружився зі скульпторкою єврейського походження Тіною Хаїм. Веншер-молодший був учасником Першої світової війни. Під час бойових дій перебував, зокрема, в українському місті Бурштині, що на Івано-Франківщині. Після завершення війни повернувся до Берліна.
У 1921 році Юліус Веншер і Тіна Хаїм вирушили у навчальні подорожі до Греції, Італії та Єгипту, а через десять років — у значно тривалішу мандрівку на Балі та Яву. Невдовзі Тіна отримала від своєї подруги, відомої німецької мисткині Кете Кольвіц, інформацію про переслідування євреїв у Німеччині. Тому подружжя вирішило не повертатися на батьківщину й продовжило подорожі Азією, побувавши в Китаї, Індонезії та країнах Індокитаю.
З початком Другої світової війни подружжя визнали «ворожими іноземцями» та депортували до Австралії, де вони провели близько двох років в інтернуванні. У 1946 році Юліус і Тіна отримали австралійське громадянство та оселилися в Мельбурні.
Юліус Веншер працював переважно в живописі. Його майстерність особливо яскраво проявилася у жанрах пейзажу та портрета. Серед основних матеріалів, які використовував художник, були акварельні та олійні фарби. Під час численних подорожей митець мав змогу безпосередньо знайомитися з культурами різних народів, тому його творчий доробок вирізняється різноманіттям етнічних типажів, звичаїв, побутових сцен і краєвидів, які він фіксував на папері та полотні.
Митець співпрацював і зі своєю дружиною. Зокрема, разом вони працювали над художнім оформленням малайського павільйону для Британської імперської виставки 1938 року в Глазго, де було представлено десять художньо оформлених вітрин із фігурами.
Роботи Юліуса Ґотліба Веншера зберігаються у державних та приватних колекціях у різних країнах світу.