Шовкуненко

Олексій Шовкуненко – український художник, живописець, педагог, Народний художник СРСР, Дійсний член Академії мистецтв СРСР.
Мистецьку освіту Шовкуненко здобув в Одеському художньому училищі під керівництвом відомих живописців-реалістів Киріака Костанді та Геннадія Ладиженського та у Петербурзькій академії мистецтв. Ще в студентські роки митець захопився жанром портрета, особливо любив малювати аквареллю. Його твори вирізнялися правидивістю та психологічністю.
Окремою сторінкою у його житті була робота на Дніпробуді. За декілька років Шовкуненко створив чимало творів, присвячених будівництву. За цю серію акварелей у 1937 році художник отримав золоту медаль на паризькій міжнародній виставці «Мистецтво і техніка в сучасному житті».
У роки Другої Світової війни художник писав живописні портрети ветеранів, діячів культури та науки. Тоді були майстерно виконані портрети поета Павла Тичини, архітектора Володимира Заболотного, академіків Олександра Палладіна, Олександра Богомольця тощо. Шовкуненко займався не лише портретами, у його творчому доробку присутні також ліричні пейзажі та натюрморти. Чимало часу художник приділяв викладанню для студентів.
Наприкінці життя Шовкуненко став лауреатом Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. Митець помер 12 березня 1974 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
На честь Олексія Шовкуненка названо Херсонський художній музей. До повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році у його колекції знаходилося 154 роботи художника. Під час окупації міста російською федерацією з колекції Херсонського музею військами ворога було викрадено велику кількість творів, зокрема портрет авторства Шовкуненка – “Молодиця” (1938 р.).