Якутович

Сергій Якутович – український художник, графік, дизайнер книги, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України.
Великий влив на майбутнього митця мав його батько Георгій Якутович – графік та художник кіно. Перші кроки у творчості Сергій розпочав у Республіканській середній художній школі імені Шевченка, яку закінчив у 1970 році. Протягом трьох наступних років навчався у московському поліграфічному інституті на факультеті художнього оформлення. Пізніше вступив до Київського державного художнього інституту на факультет графіки.
У цей час розпочалася активна виставкова діяльність автора. Протягом 1977 – 1981 років був аспірантом творчих майстерень Академії мистецтв у Києві.
Його першою нагородою у кар’єрі графіка стала премія на виставці-конкурсі “Молоді художники СРСР”(1977). Наступні роки були насиченими на виставкову діяльність, автор отримував позитивні відгуки та справжнє захоплення від глядачів.
У 1979 році він отримав першу премію з графіки Академії мистецтв, пізніше здобув гран-прі на Всесоюзній виставці “Молодість країни” в Ташкенті. У 1983 році Сергій здобув гран-прі міжнародного конкурсу “За мир” в Берліні. Протягом 1983 – 1988 років – премії на міжнародних бієнале графіки в Братиславі, Любляні, Кракові, а в 1985 році – спеціальний приз Першої трієнале антифашистського мистецтва в Майданеку (Польща).Через десять років професійної діяльності Якутович отримав звання Заслуженого художника України. У 1990 році – стипендію міста Лейпцига, того ж року нагороджений Великою золотою медаллю Академії мистецтв СРСР.
У 1990-их роках, коли Україна відновила незалежність, Сергій взяв участь в мистецькій резиденції в Барселоні. Декілька років перебування в Іспанії стали свіжим ковтком повітря для художника і мали великий влив на усю подальшу творчість. У його копозиціях вгадуються впливи класиків, таких як Гойя, Рібера, Веласкеса та інших. Свої враження від класики митець поєднав із пост-модерністичним гіпер-реалізмом та розробив власну унікальну стилістику.
Після повернення Якутович виконав низку об’ємних проектів: у 1994 році графік намалював монументальну композицію «Гетьмани України», де до кожного портрета, виконаного в реалістичній манері, додав стилізований герб. Тему геральдики Сергій вирішив розвинути: до 2000 року виконав серію малюнків «Герби міст України», куди також умістив низку зображень історичних постатей, архітектури, нумізматичних артефактів, котрі стилізував орнаментами в характері рукописних книг. Твори були об’єднані ідеєю про формування унікального візуалу українського бароко.
Сергій Якутович, як і його батько Георгій, працював художником кінострічок. Старший із Якутовичів стояв біля витоків українського поетичного кіно: у 1960-их саме Георгій був художником-постановником фільму “Тіні забутих предків” Параджанова. Молодший Якутович перебував за лаштунками зйомок та мав можливість спостерігати за робочим процесом. Можливо саме колажна стилістика Параджанова вплинула на формування візуального чуття майбутнього митця. Майже сорок років потому Сергію Якутовичу судилося стати художником-постановником останнього фільму цієї епохи – “Молитви за гетьмана Мазепу” (режисера Юрія Іллєнка). На основі розробок у 2002 році виникла об’ємна графічна серія “Мазепіана”. Насичена історичною, сакральною, етнографічною тематикокою, з героїчним характером козацького бароко, вона стала одним з віртуозних проектів графіка. У 2005 та 2009 роках з-під руки майстра виникли візуалізації «Миргорода» і «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Своїми творами Якутович продемонстрував українську історію та культуру як давню та шляхетну з особливим акцентом на її європейське походження. У 2008 році здобув почесний приз фонду “Україна-3000” за внесок у розвиток українського кінематографа.
Художник помер у 2017 році. У мистецькому доробку майстра 160 видань, серед яких і 17 томів модерної української літератури. Упродовж останніх років з ілюстраціями Якутовича побачили світ книги, які стали вагомим здобутком національної культури. Видання роману Ліни Костенко «Берестечко», ілюстроване Сергієм Якутовичем, яке вийшло у видавництві «Либідь», було визнано найкращою ілюстрованою книжкою, представленою на виставці в Ашхабаді. Твори Сергія Якутовича отримали широке визнання серед поціновувачів мистецтва та зберігаються у колекціях України та за її межами.