Якутович

Сергій Якутович — український художник, графік, книжковий дизайнер, Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України.
Великий вплив на майбутнього митця мав його батько Георгій Якутович — видатний український графік та художник кіно. Перші кроки у професійному мистецтві Сергій зробив у Республіканській середній художній школі імені Тараса Шевченка, яку закінчив у 1970 році. Протягом трьох наступних років навчався у Московському поліграфічному інституті на факультеті художнього оформлення. Пізніше вступив до Київського державного художнього інституту на факультет графіки.
У цей час розпочалася активна виставкова діяльність автора. Протягом 1977–1981 років він був аспірантом творчих майстерень Академії мистецтв у Києві. Першою вагомою нагородою у кар’єрі графіка стала премія на виставці-конкурсі «Молоді художники СРСР» у 1977 році. Наступні роки були надзвичайно насиченими виставковою діяльністю, а твори Якутовича здобували дедалі ширше визнання.
У 1979 році він отримав першу премію з графіки Академії мистецтв, пізніше — гран-прі на Всесоюзній виставці «Молодість країни» в Ташкенті. У 1983 році Сергій Якутович здобув гран-прі міжнародного конкурсу «За мир» у Берліні. Протягом 1983–1988 років отримував відзнаки на міжнародних бієнале графіки у Братиславі, Любляні та Кракові, а в 1985 році — спеціальний приз Першої трієнале антифашистського мистецтва в Майданеку, Польща. У 1990 році отримав стипендію міста Лейпцига, а того ж року був нагороджений Великою золотою медаллю Академії мистецтв СРСР.
У 1990-х роках, уже після відновлення незалежності України, Сергій Якутович взяв участь у мистецькій резиденції в Барселоні. Кілька років перебування в Іспанії стали важливим етапом його творчого розвитку та суттєво вплинули на подальшу художню мову. У композиціях цього періоду відчувається зацікавлення творчістю Гойї, Рібери, Веласкеса та інших класиків іспанського мистецтва. Враження від старих майстрів Якутович поєднав із сучасними художніми пошуками, поступово формуючи власну впізнавану стилістику.
Після повернення художник реалізував низку масштабних проєктів. У 1994 році створив монументальну графічну композицію «Гетьмани України», де кожен портрет, виконаний у реалістичній манері, доповнив стилізованим гербом. Тему геральдики Сергій Якутович продовжив розвивати й до 2000 року виконав серію «Герби міст України», до якої ввів зображення історичних постатей, архітектури та нумізматичних пам’яток, поєднуючи їх з орнаментальними мотивами, близькими до оздоблення давніх рукописних книг. Ці роботи об’єднувала ідея створення особливої візуальної мови українського бароко.
Сергій Якутович, як і його батько Георгій, працював художником у кінематографі. Георгій Якутович стояв біля витоків українського поетичного кіно: у 1960-х роках він був художником фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Молодший Якутович мав можливість спостерігати за творчим процесом і середовищем, у якому народжувалася ця стрічка. Майже сорок років потому Сергій Якутович став головним художником фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу». На основі напрацювань до стрічки у 2002 році виникла масштабна графічна серія «Мазепіана». Насичена історичними, сакральними та етнографічними мотивами, пронизана героїчним духом козацького бароко, вона стала одним із найвиразніших проєктів художника.
У 2005 та 2009 роках з-під руки майстра постали візуальні інтерпретації гоголівських «Миргорода» та «Вечорів на хуторі біля Диканьки». У своїх історичних і літературних циклах Якутович послідовно представляв українську культуру як давню, самобутню та шляхетну, особливо наголошуючи на її органічній належності до європейського культурного простору. У 2008 році митець отримав почесну відзнаку фонду «Україна 3000» за внесок у розвиток українського кінематографа.
Сергій Якутович помер у 2017 році. Його мистецький доробок тісно пов’язаний із книжковою культурою: художник працював над оформленням близько 160 видань, серед яких — твори класичної та модерної української літератури. Особливе місце посідає видання роману Ліни Костенко «Берестечко» з ілюстраціями Якутовича, що вийшло у видавництві «Либідь» і було відзначене як найкраща ілюстрована книга на міжнародній книжковій виставці в Ашгабаті. Твори Сергія Якутовича здобули широке визнання серед поціновувачів мистецтва та сьогодні зберігаються у музейних і приватних колекціях України та за її межами.