ПРО МИТЦЯ

Про роль Романа Петрука в українському мистецтві краще, ніж відомий вітчизняний художник-імпресіоніст Роман Сельський і не скажеш: “Українську скульптуру ХХ століття відмикав Олександр Архипенко, а замикатиме Роман Петрук”. Так і сталося.
Народився майбутній скульптор 18 жовтня у с. Рудники Снятинського району Івано-Франківської області. “У школі я малював, але йти на художника не збирався. Приїхав до Львова вступати на “Експлуатацію автомобільного транспорту”. І якось так вийшло, що іспити я склав, але вчитися не захотів, мене вже на той момент зацікавила архітектура. Але на архітектора вчитися теж передумав. І десь після Різдва вступив на підготовчі курси в декоративно-прикладний інститут. Дуже багато ліпив і малював, встиг підготуватися. Так потрапив на художню обробку дерева. Але потім мені стало нецікаво, вирішив – кидаю, більше не буду, не хочу, піду в Дубляни на агрономічний. Це вже був четвертий курс, і Карло Звіринський, з яким я на той час уже був знайомий, умовив мене, сказав, ну, закінч уже, а потім пі-деш… Він мав такий дар умовити… Я пообіцяв, що здам усі екзамени, але заберіть мене з того дерева на кераміку. І коли я пішов на кераміку, мені стало цікаво. Кераміці я не зрадив дотепер”, – згадує митець в одному з інтерв’ю.
Отож закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, з 1967 року працював художником у монументальному цеху Львівського художньо-виробничого комбінату.
Роман Петрук – один із вихованців неофіційної “Академії мистецтв”, яку багато років вели Карло Звіринський та Роман Сельський. Це не навчальний заклад, а, швидше, зустрічі однодумців, живих класиків українського модерного мистецтва з тими, хто прагнув знань, розуміння, чиї душі відповідали взаємністю на благородне бажання майстрів дати учням знання культури, історії світового мистецтва, мистецьких технік. Вихованці цієї “школи” відзначаються послідовністю, чесним ставленням до мистецтва, безкомпромісністю.
Твори Романа Петрука легко впізнати за характерними виражальними засобами, майстерно використаними в процесі творення декоративного чи монументального образу. Композиціям художника не властива згладженість форм. Здається, що вони не є продуктом напруженого творчого пошуку, а народжуються легко і невимушено. Все ж така невимушеність є результатом нелегкої праці та високої майстерності.
До початку 1990-х творчість Р. Петрука існувала поза виставковим контекстом – художник тримався осторонь мистецьких середовищ і не прагнув державного та публічного визнання.
У Львові можна побачити твори скульптора – композиція «Богородиця з дитям» (Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського, пам’ятники на могилах Євгена Лисика та Юрка Бойка.
Також Роман Петрук є автором емблеми Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у Львові, каплиці “Живе джерело” у Трускавці, монументальних об’єктів у Києві, Володимир-Волинському, Хусті.
Роман Петрук — учасник численних виставок в Україні і за кордоном з 1962 року. Член Національної спілки художників України з 1988 року. У 2006-ому митець став кавалером ордена “За інтелектуальну відвагу”, який заснувала Львівська громадська організація “Незалежний культурологічний часопис “Ї”. Твори майстра зберігаються у Львові: Національному музеї, картинній галереї, етнографічному музеї, також в художніх музеях Києва, Хмельницького, Сум та в приватних збірках.