Юрій Савтер (1988) – львівський художник. Творчу діяльність автор реалізує в сферах графіки, живопису, скульптури та стріт-атру. Графічні роботи митця характеризуються докладністю, точністю та чіткістю. У даній роботі розгорнуті динамічні форми, об’ємні повторювальні елементи, створюють відчуття балансу та спокою, вони спонукають до розмови з внутрішнім Я. У цьому місці роздуми біжать по тонких, чітких графічних лініях у глибини підсвідомості, де кожен зможе знайти, щось особисте та глибоко приховане.

Ігор Колісник (1956) – український живописець, член Спілки Художників України. Особлива манера художника – це живі кольори, різноманіття відтінків та експресивна витончена графіка. У представленій роботі, відчувається своєрідна енергетика, коли прогулюючись промисловою вулицею, наш погляд спрямовується на впізнавану фабрику. Ця архітектурна споруда просякнута історією, а зображені навислі хмари та спокійні приглушені тони підсилюють та повністю розкривають атмосферу дощової осені в місті.

Наталія Пухінда (1955) – майстриня живопису. У Наталії є дві пристрасті – антикваріат і квіти – символ краси миттєвої і вічної. Центральною темою та улюбленим жанром у її творчості є бездоганні та вишукані натюрморти. Прискіпливо відібрані предмети, авторка уважно компонує та неймовірно точно відображає у своїх роботах. У представленому творі художниця майстерно передає ніжнісь троянд. Їхній аромат пронизує кожен куточок. Він дурманить та п’янко закохує в себе. Кришталевий, оздоблений срібними деталями графин та два різні келихи – підкреслюють вишуканість арт-декового посуду.

Ігор Юрченко (1966) – майстер акварелі, рисунку, темпери та олії. Кандидат мистецтвознавства, член Національної спілки художників України, член спілки критиків та істориків мистецтва, доцент кафедри дизайну та основ архітектури Національного Університету «Львівська політехніка». Дана робота представлена у малярській манері художника, де зображена Каплиця Боїмів у Львові – перлиною Західного Ренесансу, однією із найвизначніших пам’яток XVIІ століття. У цій каплиці гармонійно поєднались місцеві традиції дерев’яного будівництва з технікою та декором кам’яної ренесансної будівлі, яку так вдало відобразив автор у своїй роботі

Ігор Роп’яник (1957) – майстер станкового малярства, який віддає перевагу жанрам міського та сільського пейзажу і натюрморту. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. П. Куліша. Найулюбленіша тема у творчості митця – оспівування краси рідних Карпат та мальовничої української природи. Чуттєвою малярською манерою, художник показує нам, як туман ніжно застеляє вершини бескидів, пробирається крізь стрімкі дерева та спускається долинами. Птахи розбавляють співом ранкову тишу, промені починають підсушувати заготовлені на зиму копиці сіна. Тут пахне дитинством, пряженим молоком та джерельною водою, що мчить поміж крутих Карпатських схилів. Сюди завжди повертаються думки. Це місце, що зачаровує та дає життєві сили.

Петро Сипняк (1959) - український живописець, член Спілки Художників України, член Клубу Українських Митців, Народний художник України, Лауреат обласної премії в галузі культури ім. І. Труша. Творчість автора у жанровому відношенні багатогранна, складається з тематичних циклів у жанрі пейзажу, портрету, натюрморту. Його роботи сповнені глибокою емоційністю, філософією та народним колоритом. У представленій роботі неймовірно тепла квіткова композиція складається з рудбекій, які поширені на території України. У народних повір'ях, ці жовтогарячі осінній квіти приносять добробут усім у кого вони цвітуть.

Орест Скоп (1952) – видатний український діяч, художник, дизайнер та архітектор. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки художників України. Одна з центральних тем в творчості митця – козак-бандурист Мамай, традиція зображення якого займає одне з чільних місць в українському народному живописі. Висока майстерність та впізнавана манера автора відчувається і у більш класичних мотивах. Представлена робота – чудовий приклад живописного натюрморту, де яскраві барви композиції передають особливу атмосферу теплого серпневого дня. Сонце більше не обпікає, а ніжно наливає цвіт своїми променями. Щойно принесені дарунки землі, віддають своє тепло затишній оселі.

Мирослав Откович (1947-2021) – художник-аквареліст, реставратор, член Національної спілки художників України, народний художник України. Працював реставратором у Національному музеї у Львові, пізніше обійняв посаду директора. Ініціатор організації професійної реставраційної освіти у Львові. Характерним для тврчості художника є поєднання технік акварелі та темпери. Його роботи сповнені теплоти та любові. Надихнувшись красою та ніжністю, художник майстерно увіковічнив вишукану, тлінну красу Королівських лілій.

Олександр Трофимюк – майстер станкового та монументального живопису, автор художнього оформлення готелю “Цитадель” та фасаду готелю “Нобіліс”. У представленій роботі майстерно зображено відому тріумфальну арку, яку було спеціально збудовано до третього приїзду імператора Франца Йосифа I у 1880 році. Прибуття потяга і зустріч імператора супроводжувалася дзвонами в усіх церквах і костелах міста. Цісар, в супроводі намісника, рушив відкритою каретою до тріумфальної арки на вулиці Городоцькій. Вона мала висоту 15 метрів та була розкішно прикрашена хвоєю, гербами та емблемами. Після відвідин арку було демонтовано.

Олександр Трофимюк – майстер станкового та монументального живопису. Олександра було запрошено до художнього оформлення готелю “Цитадель” та фасаду готелю “Нобіліс”. У представленій роботі видніється образ корабля, котрий художник втілив у неймовірній колірній гамі, яка передає усі хвилі переживань людини за

Ігор Юрченко (1966) – майстер акварелі, рисунку, темпери та олії. Кандидат мистецтвознавства, член Національної спілки художників України, член спілки критиків та істориків мистецтва, доцент кафедри дизайну та основ архітектури Національного Університету «Львівська політехніка». Його творчість – це лірична поезія, вона переносить нас у місце, де відпочиває душа. У представленому творі відчувається, як вітер ніжно розсіюється поміж дерев, злегка колихаючи віти. Величні дерева схилили свої важкі старечі стовбури над землею. Стежка веде у листяну далечінь, яка тягнеться пагорбами та низинами, що немає кінця. Легкий аромат трав, кори та квітів зливаються воєдине, створюючи загадкову атмосферу дрімучого лісу.

Володимир Буглак (1932) – майстер графіки, член Спілки Художників України. Його впізнавана графічна манера захоплює глядача своєю легкістю та особливою увагою до деталей. У представленій роботі автор демонструє нам різноманіття архітектурного ритму дахів, на котрому ми так рідко маємо змогу акцентувати нашу увагу. Буглак Володимир відкриває нам особливі, яскраві історії цих вагомих архітектурних елементів.

Омелян Гойда (1938-1996) – майстер народної творчості, біофізик, громадський діяч, професор, член Спілки художників України. Окрім визначних наукових досягнень Омелян Гойда був талановитим митцем. Його роботи насичені глибоким змістом, а особлива графічна манера відображає нам світ художника. У представленій роботі автор переносить нас у містичну ніч карпатського краю. Покрита сріблястою імлою верба, ніби символ незламності – вона зростала під гірськими вітрами та все ж встояла проти могутності стихії. Здається сонні дерева шепочуть таємниці, чекаючи на прихід жаданої весни.

Володимир Овсійчук (1924-2016) – український художник, мистецтвознавець, педагог, заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв, завідувач відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка та академічної премії імені І. Франка, член-кореспондент Академії мистецтв України. У представленій роботі автор поєднав різноманіття осінніх барв у вишуканій квітковій композиції. Тут аромат чорнобривців та ніжність гібіскусу з жоржинами захоплює своєю красою. Жовтогарячі букети, які були зірвані холодним ранком, назавжди врятовані від морозного подиху осені та увіковічненені у чудовому натюрморті пана Овсійчука.

Василь Гудак (1941) – майстер художньої кераміки, мистецтвознавець, професор, член Національної Спілки художників України. Його педагогами з фаху були Роман Сельський, Данило Довбошинський, Карло Звіринський, Іван Самотос та Зеновій Флінта. Композиція твору зображена у особливій малярській манері художника. Насичені кольори та чіткі форми споруд відображають легкість та мальовничість, так добре нам знайомих пейзажів.

Зеновій Кецало (1919-2010) – майстер графіки та живопису, Народний художник України. Проходив навчання у Краківській академії мистецтв. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, а згодом засуджений до 8 років таборів і 3 років позбавлення громадянських прав. Зеновій Кецало серйозно зайнявся гравюрою і саме в цей час з його полотнами ознайомилися Олена Кульчицька, Стефанія Гебус-Баранецька та Леопольд Левицький. Майстром високого класу Зеновій показав себе у складній графічній техніці мецо-тинто. Представлений твір – це майстерно виконана ліногравюра, яка демонструє атмосферу жнив. Жінка вправно складає висушене сіно. Спека посилюється, всі метушливо завершують справи, щоб встигнути до моменту, коли хмари підступлять надто близько.

Стефанія Ґебус-Баранецька (1905-1985) – українська художниця-графік, член Спілки художників України, заслужена художниця УРСР, працювала в царині станкової графіки та ксилографії. Навчалася в художній школі О. Новаківського. Художниця постійно відточувала свою майстерність, що яскраво відображається у її творчому доробку. У даній роботі пані Стефанія, неповторними авторськими прийомами, освітлює поєднання тендітності та незбагненної сили героїні твору. Тонкими колоритними штрихами зображений традиційний одяг, який підкреслює самобутність та красу української жінки.

Георгій Кушніренко (1903 – ?) – майстер графіки, член Асоціації художників України. Жив у Полтаві, де працював оформлювачем. Основною темою творчості художника – шевченкіана. У представленому творі центром композиціїї є портрет Тараса Шевченка, який виконано із відомої фотографії поета, зробленої 1858 року у фотоательє Івана Досса. Тут Шевченко без головного убору, в білій сорочці і темному піджаку. Навколо образу Шевченка зображена проблематика кріпацтва, яка яскраво висвітлена у відомих творах Кобзаря. Окремі відбитки робіт Георгія Кушніренка зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка.

Французький винахідник Жозеф Марі Жаккар у 1804 році створив унікальний винахід, який дозволив не лише ткати промисловим способом тканини зі складними візерунками, але і став прообразом сучасних ткацьких верстатів. Тканина жакард часто виготовлється з шовкових ниток, завдяки чому полотно відблискує і переливається. Завдяки своєму вишуканому вигяду, міцності та довговічності, жакардова тканина отримала широке застосування. Портрет Тараса Шевченка, представлений у техніці жаккард, був виконаний у 1914 році до 100-річчя народження митця. За взірець була використана відома світлина Кобзаря, яка була зроблена в ательє Андрія Деньєра у квітні 1859 року. Тут Національний герой і символ України зображений без бороди в смушковій шапці й кожусі.

Tissu artistique de soie (Художня тканина із шовку)

Едмунд Вокер (1814 – 1882) – майстер мініатюрної графіки. Твори автора експонувалися в Королівській академії в Лондоні. У 1851 році він почав працювати на британське видавництво Day & Son, у якому створювали історичні літографії провідні майстри того часу. У представленій роботі зображено військові тренування, які проходили під час Кримської війни (1852-1856 рр.). Тогочасні газети були переповнені захоплюючими та далеко не завжди правдивими розповідями про війну, а британська публіка прагнула побачити військове життя, тому Кримські події стали першим великим військовим конфліктом, який було широко висвітлено в художніх творах.

Віллем Янсзон Блау (1571-1638) – голландський картограф та видавець, мореплавець та адмірал, виробник земних та небесних глобусів, що вирізнялися своєю точністю, вишуканістю та описами. У 1605 році Віллем став капітаном судна “Duyfken”, яке відпливло для дослідження острова Нова Гвінея, однак, як пізніше виявилося, Віллем Блау прибув не в Нову Гвінею, а відкрив новий материк та по праву вважається першим європейцем, який ступив на берег Австралії. Представлена карта українських земель 1641 року прикрашена прямокутним картушем у стилі бароко. На тлі Чорного та Азовського морів – зображення вітрильних човнів. Землі України представлені частиною Русі, Поділлям та перекопською Татарією. Багатоколірний мідерит також включає в себе Північне Причорномор’я, Приазов’я і Кримський півострів. Карта представлена у книзі “Україна на стародавніх картах” Том 1, ст. 174-178.

Володимир Одрехівський (1955) – майстер станкової та монументальної скульптури, Заслужений діяч мистецтв та Народний художник України, лауреат премії ім. І. Труша, Член Національної спілки художників України, ректор Львівської Національної Академії Мистецтв (2016-2021 рр.). У динаміці професійного становлення Володимирові Одрехівському важливим було знайти власну стильову інтонацію ліпки, що перетворюватиме безформну масу на символічну структуру образу. Художник плекав у собі лірично зорієнтовану образність, яка привела його до якісно вищого статусу образотворчості. У представленій роботі автор майстерно передав пластику форм, динамічність та надзвичайну врівноваженість композиції, які відображають емоційну піднесеність. Це найочікуваніша подія, про яку так приємно думати, сподіватися та мріяти – це те, що спонукає нас до руху. Крокуючи разом з “Надією”, заповітне бажання обов’язково здійсниться!