Вершники

Автор зображує широку панораму пологих пагорбів у нестандартному форматі. Бачимо групу воїнів, що повільно рухаються у даличину. Сюжет наповнений настроєм втоми від довгої дороги. Голова білого коня похилена, він крокує повільно, відстаючи від групи. Над твариною розморено нависає вершник в обладунках. Сполохані шумом від копит, над сухою травою здіймаються птахи. Можемо припустити, що автор зобразив частину війська кочівників у затяжному поході на теренах Дикого Поля. Завдяки динаміці та видовженості композиції складається враження кінематографічного стоп-кадру. Не покидає відчуття, що історія розгортається наяву. Мимохідь також і ми, глядачі, стаємо учасниками захопливої мандрівки серед мальовничих просторів.