Сільвестров

Платон Сільвестров — український митець, графік, живописець і перформер, художник у третьому поколінні, онук репресованого художника Василя Сільвестрова. Народився 8 липня 1954 року у Львові. У 1978 році закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.
Платон Сільвестров став одним із зачинателів мистецьких процесів «Нової хвилі» у Львові. На зламі 1980–1990-х років він винайшов власний напрям у мистецтві — «домінізм». На думку художника, якщо кісточки доміно розташувати певним чином, вони міститимуть певну таємницю, а їхня прямокутна форма та крапки створюватимуть ефект абстрактної редукції. Для створення своїх робіт Сільвестров використовував справжні кісточки доміно, які друзі-художники часто дарували йому на дні народження.
У 1987 році митець представив свої твори на першій у Львові виставці альтернативного мистецтва «Запрошення до дискусії».
У 1990 році спільно з Олександром Замковським, Ігорем Шульєвим та Андрієм Сагайдаківським брав участь у знаковій виставці «Дефлорація» під кураторством Георгія Косована. Ця виставка стала одним із ранніх кураторських проєктів у тогочасному українському мистецтві. У 1991 році Сільвестров був учасником виставки галереї «Три крапки», що відбулася у спортивному залі Львівського медичного інституту під час Всесвітнього з’їзду лікарів-українців.
У 1994 році Платон Сільвестров переїхав до Кельна в Німеччині, де продовжив активну творчу та виставкову діяльність. Його мистецтво, сформоване в середовищі львівського неофіційного мистецтва, вирізняється експериментальністю, концептуальним ставленням до форми та прагненням перетворити звичайний предмет на носія нового художнього змісту. Твори Платона Сільвестрова входять до приватних та музейних колекцій України й світу.