Доміно

На зламі 1980-90-их років творчі експерименти Платона Сільвестрова набули форми, що згодом стала його власною нішею в площині візуального мистецтва – так званий “домінізм”. Беручи за основу концепцію відомої настільної гри, митець підіймає питання взаємодії порядку і його зрушення, стратегії і фортуни. Гральні кісточки виступають певним символом логіки і системності, що й притаманна принципу гри. Однак, довільне розташування, очевидно всупереч законам самого доміно, піддає вище згадані правила сумніву, передаючи вектор силі випадку. Прямокутні форми викликають асоціацію чіткості і передбачуваності. Наповнення кісточок і їхнє розміщення, в певний момент спрощується, та доходить до майже абстрактної редукції, перетворюючи структуру на хаос варіативностей. Обраною метафорою та її втіленням, художник демонструє універсальність класичної концепції гри, переносячи її у простір особистих рефлексій.