Ранкове світло

Темпераментна манера письма та насичена гама відтінків вмить захоплює погляд глядача. Ніби в контражурі, поміж яскравих площин, постає жіноча фігура. Петро Лебединець вдається до фігуративу лише у певний період своєї творчості. Жінка злегка спирається об стілець та повертається обличчям до світла перших променів ранкового сонця. Ясне світло стрімко пробивається з-за силуету, заливаючи собою всю композицію. Палкі барви жовтогарячого вступають в гру з фактурами холодного, але не менш активного, зеленого, додаючи видовищу живої динаміки. А акцентний помаранчевий, яким окреслена жіноча постать, ніби перший акорд, задає тональності цій енергійній мелодії початку нового дня.