Дволикий Сфінкс

У своїх фантастичних рефлексіях про час і світ, Володимир Пінігін, показує нам дійсність у дисонансах і провокаціях. Центральним образом твору є Сфінкс – символ баззаперечної влади, який набуває розколотого, дволикого вигляду. Цією метафорою художник і втілює ідеологічний і політичний дисонанс, у якому повисла авторитарна система наприкінці 1980-х років. Загальні обриси сфінкса складаються у форму величезного судна, яке наче от-от затоне. У деталях зображення бачимо химерність і певну апокаліптичність образів, що й передають емоційну напругу становища. Філігранне графічне втілення навіює твору глибини, та навіть певної містичності. Двохликий сфінкс – це візія соціальних зламів і майбутніх потрясінь, які на той момент ще не повністю усвідомлювались суспільством.