Вид: Живопис

Техніка: Картон, олія

Розмір: 55 * 60 cm

Розмір по рамі: 97 * 103 cm

Рік роботи: 1910-ті

Автор: Труш Іван

Твір належить до відомого тематичного циклу Івана Труша “Про самоту”, над яким художник починає працювати від 1900 року. Даний цикл несе в собі філософський підтекст, у ньому чітко відображається своєрідне уподібнення дерева з людиною. Асоціативне співставлення долі самотньої людини з безнадійно-одиноким деревом, що зросло на крутому, кам’янистому, обвіяному вітрами пагорбі. Велична самотність, яка повстає в ненав’язливому образі, приховує в собі уривки мелодій мовчання і тиші. Крізь могутні віти, пробивається чуттєвий поцілунок холодного вітру. Нескінченна розмова з вільними хмарами, які ніжно пливуть у бездонній блакиті. Тут художник застосовує найпоширеніший композиційний прийом в його творчості – горизонтальний поділ на дві частини: земля-небо. Горизонт нахилений, його лінія тремтить під пензлем автора та підсилює відчуття життєвості побаченого. Палітра художника стримана і, одночасно, багата на кольорові нюанси. У творі Івана Труша відчувається його живописна стилістика, яка свідчить про його унікальну майстерність.