Оспедалє делла П’єта

У коловій композиції автор розміщує профіль жінки. Її виразно стилізована зачіска сплелася у вінок з квітів та зміїних хвостів. При уважному перегляді, ми можемо розкрити для себе десятки мініатюрних образів. Художник рефлексує на тему венеційського життя у XVIII столітті. Портрет молодої жінки, який є провідним у сюжеті, уособлює жіночий монастир Оспедале-делла-П’єта, який свого часу перетворився на благодійний притулок для дівчаток-сиріт. Згодом, паралельно із притулком, почала діяти музична школа, що випустила чимало віртуозів, тривалий період там викладав Антоніо Вівальді. Успіхи в музиці мали шанс змінити долю вихованок “Ла П’єте” на краще. Численні портрети людей, зображення тварин, немовби втілюють душі усіх тих, хто знайшов прихисток у делла П’єта.