Кошикар

У модерній формі графіки Леопольда Левицького часто зустрічається звернення до мотивів народного. Плетіння із лози – один із найдавніших українських традиційних промислів. По центру композиції ми бачимо постать старця – майстра, що плете кошики. В руках він тримає вербову лозину, яку вправно переплітає, формуючи структуру майбутнього виробу. Зображений чоловік є не просто персонажем, а батьком самого художника, що додає твору важливого особистісного значення. Руки кошикаря окреслені площинно та чітко, проте це не заперечує плавність та впевненість рухів. Мінімалістичність деталей та контрастний поділ на два тони, лишає акцент уваги на жестах героя та відтворює його зосередженість на процесі плетіння. Безпосередність та лаконічність художньої манери влучно передає нативність сюжету, а фольклорність втіленого мотиву фіксує місце традиції у мистецтві сучасності.