Промінь

Перед нами розкривається настроєвий сюжет. Композиція побудована на вертикальних та горизонтальних осях. В першу чергу, нашу увагу привертає центральна смуга, що розділяє середовище. Поступово розкривається глибина зображення. За допомогою накладання тонких шарів фарби різних відтінків автор досягає ефекту просторовості на площині. Зіставлення жовтого та фіолетового вдало підсилюють візуальні якості обох барв, через що твір набуває експресивного характеру. Ніби промінь світла, що падає на поверхню, вертикаль прорізує горизонтальний блок плям. У вільному трактуванні глядач може сприймати композицію як суто на емоційному рівні, так і приписувати їй асоціативний зміст. Якщо керуватися другим, то вже сама схема композиції промовляє про подвійність створених автором середовищ, а наявність у ній перехрещених ліній – про боротьбу між цими світами. Світло виникає, аби розвіяти темряву, так, як життя покликане відроджуватися і долати смерть. Ми не бачимо фінальної сцени протистояння, але, навіть, у мить зіткнення простежуємо велику перевагу світла, що дозволяє нам бути певними у його перемозі.