Дуненко

Дуненко Артур Вікторович — український графік і живописець, педагог, член Національної спілки художників України.
Майбутній художник народився 1 листопада 1934 року в Енгельсі. Мистецьку освіту здобував в Українському поліграфічному інституті у Львові. З 1971 по 1993 рік працював оформлювачем у Львівському художньому фонді. Починаючи з 1965 року, Дуненко активно виставляв свої твори, ставши учасником обласних, всесоюзних та міжнародних експозицій.
Його ім’я фігурувало у львівських мистецьких колах. Сучасники згадують, що Артур полюбляв сидіти у «Нектарі» — кав’ярні, яка в радянський час притягувала до себе художників, мистецтвознавців, музикантів та іншу міську богему, серед яких були Володимир Івасюк, Олег Мінько, Любомир Медвідь, Олександр Аксінін та інші. Дуненко мешкав на вулиці Саксаганського, фактично в сусідньому з кафе будинку, а тому навіть географічно постійно перебував у центрі мистецького життя.
Згодом перебрався до Черкас. З 2004 року він займався педагогічною діяльністю, працюючи старшим викладачем кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського університету.
Творчість художника вирізняється синтезом модерністичних пошуків: у живописних та графічних роботах простежуються впливи кубізму, що поєднуються з геометризованими структурами композиції. Тематичний спектр охоплює як пейзажі й камерні жанрові сцени, так і звернення до історії України, знакових постатей і подій. У технічному арсеналі митця переважали олійний живопис, акварель «по-мокрому» та ліногравюра.
Роботи художника зберігаються у Черкаському художньому музеї, Музеї етнографії та художнього промислу, Національному музеї у Львові та у приватних колекціях в Україні й за кордоном.