Дуненко

Дуненко Артур Вікторович – український графік і живописець, педагог, член Національної спілки художників України.
Майбутній художник народився 1 листопада 1934 року в Енгельсі. Мистецьку освіту здобував в Українському поліграфічному інституті у Львові. З 1971-го по 1993-тій рік працював оформлювачем у Львівському художньому фонді. Починаючи з 1965 року, Дуненко активно виставляв свої твори, ставши учасником обласних, всесоюзних та міжнародних експозицій. Його ім’я фігурувало у львівських мистецьких колах, сучасники згадують, що Артур полюбляв сидіти у “Нектарі” – кав’ярні, що в радянський час притягувала до себе художників, мистецтвознавців, музикантів та іншу міську богему, серед яких: Володимир Івасюк, Олег Мінько, Любомир Медвідь, Олександр Аксінін та інші. Дуненко мешкав на Саксаганського, фактично, у сусідньому від кафе будинку, а тому навіть географічно постійно перебував у центрі мистецького життя. Згодом перебрався до Черкас. З 2004 року він займався педагогічною діяльністю, працюючи старшим викладачем кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського університету.
Творчість художника вирізняється синтезом модерністичних пошуків: у живописних та графічних роботах простежуються впливи кубізму, що поєднуються з геометризованими структурами композиції. Тематичний спектр охоплює як пейзажі і камерні жанрові сцени, так і звернення до історії України, знакових постатей і подій. У технічному арсеналі митця переважали олійний живопис, акварель “по-мокрому” та ліногравюра.
Роботи художника зберігаються у Черкаському Художньому музеї, Музеї етнографії та художнього промислу, Національному музеї у Львові та у приватних колекціях в України і закордоном.