Ретро

Натхненний львівською архітектурою автор, зображає сцену, оточену з двох боків високими балконами, які підтримуються монументальними фігурами Атлантів. Не дарма в грецькій мові слово “Атлант” має спільне походження зі словом “талант”, натякаючи на важку ношу митців. Це розповідь про трупу, чия мета грати емоціями людей, зачарувуючи увагу випадкових перехожих. Неначе з сутінок інших епох, на сцену виходять лицедії. Публіка споглядає дійство, тремтить в неспокої, напруженні і захваті. Відчуття ледь стримуваного руху посилює активне драпіювання: тканина, здається, тремтить від вітру і враз шаль солістки зривається з плеч. Чотири види мистецтва – сценічне, архітектурне, образотворче та музичне, сплітаються у витонченій графічній композицї. Проводячи паралель з сьогоденням можна уявити, що кілька десятиліть тому музика та сценічне мистецтво були зовсім іншими. Зараз, згадуючи про це, ми вживаємо слово “Ретро”.