Стоїть явір над водою

В своєму творі автор уславлює образ козака-воїна, який, незважаючи нінащо, вірний своєму військовому обов’язку та батьківщині. Не приховуючи сердешний біль, який малює сум на його обличчі, козак в зажурі хилиться до похиленого над водою явора. В його очах живріє надія на те, що йому вдасться повернутися на рідні землі, до рідного дому та родини. Та він розуміє, що у долі зовсім інші плани.