Лінь

На перший погляд іронічний портрет чудернацького персонажа з карикатурними пропорціями, але погляд, що пронизує наскрізь, видає глибший підтекст. Ця фігура не просто «лінь» як риса характеру, а персоніфіковане явище: стан душі, який паралізує, сковує емоції, робить людину глядачем власного життя. Соломія Мозиль обирає лаконічну форму: плоский силует, холодний темно-фіолетовий колір, і лише кілька акцентів, вибитих у лініях. Все це створює ефект застиглого часу, ніби дія відбувається поза рухом – саме так почувається той, кого охопила лінь. Особливу вагу має фраза, вибита червоним: «Неробство породжує у душі непостійність». Цитата звучить як моральний коментар філософа-монаха. Однак, у поєднанні з гротескною фігурою, вона набуває саркастичного характеру, стає закликом до самоаналізу. Не випадково слово «непостійність» так різко контрастує з «неробством» і разом вони утворюють дуальність: зовнішній спокій і внутрішній неспокій. Ця робота є частиною більшого авторського циклу про «сім гріхів», де Соломія Мозиль говорить не з позиції моралізатора, а як спостерігач людських слабкостей, які не завжди осуджуються, а радше осмислюються з елементом співчуття, іронії чи виклику.