Пісня

У закутку вечірнього саду, замріяна постать уважно слухає пісню, яка солодко лунає із знайомих вуст. Спів лине із глибини душі, прокрадаючись до серця. Музика в цей час відходить на інший план, залишаються тільки слова, які звучать ніжно та тонко.