ПРО МИТЦЯ

Алессандро Спеккі – італійський архітектор і гравер. Народився у Римі. Навчався у провідного на той час архітектора, Карло Фонтани, та був його помічником і співавтором у створенні гравюр архітектури Риму, які публікувались династією видавців Де Россі у 1692-1697 роках. Ця робота зробила Спеккі репутацію знавця архітектури римського барокко XVII століття. Особливо його цікавили архтектурні творіння Мікеланджело і Франческо Борроміні. Перші власні гравюри створив у 1684 році, і більшість цих відбитків були теж опубліковані Де Россі. У 1690-х роках Спеккі робив гравюри для архітектурних креслень. Серед них було кілька книг Фонтани, в тому числі “Tempij Vaticano”(1694) і “Ultissimo tratatto dell’acque correnti”(1696).
В 1702 році Спеккі вступив до «Братства віртуозів Пантеону» (Congregazione dei Virtuosi al Pantheon), заснованого 1542 року Папою Павлом III (пізніше, в 1928 році, перейменовано в «Папську прославлену Академію мистецтв і літератури в Пантеоні» (La Pontificia Insigne Accademia di Belle Arti e Letteratura dei Virtuosi al Pantheon).
Першим спільним архітектурним проєктом Спеккі і Фонтани в 1704-1705 роках було будівництво міського порту Ріпетта, розташованого на лівому березі ріки Тибр (порту більше не існує, на цьому місці знаходиться площа Piazza Porto di Ripetta).
Спільно з Філіппо Бариджоні, теж учнем Карло Фонтани, Алессандро Спеккі і Карло Маратта створювали Капеллу Альбані в церкві Сан-Себастьяно-фуорі-ле-Мура (1706-1712 роки). У 1717 році Спеккі брав участь в конкурсі на створення «Іспанських сходів» у церкві Сантіссіма-Трініта-дей-Монті. Конкурс він виграв разом із Франческо де Санктісом. Однак дипломатичні інтриги, пов’язані з юрисдикцією ділянки землі між Францією і Папством, стали на заваді реалізації проєкту, і сходи були споруджені кілька років потому Франческо де Санктісом, котрий використав багато із архітектурних розробок Спеккі. Будівельні роботи тривали з 1723 по 1725 рік.
У 1708 році після смерті архітектора Франческо Фонтани, Алессандро Спеккі зайняв посаду аудитора і замірника робіт в соборі Святого Петра. В 1710—1711 роках Спеккі керував ремонтними роботами і будівництвом нових капелл в римському Пантеоні. Крім Риму працював в Урбіно і в Брешіа. У 1711 році Алессандро Спеккі став членом Академії Святого Луки, а у 1713 році Спеккі по благословенню Папи Климента XI отримав звання «архітектора римского народу» і, відповідно, територією його обов’язків була вся стародавня архітектура Риму (включно з Пантеоном), що підпадало під юрисдикцію Капітолійської палати.