ПРО МИТЦЯ

Себастьян Мюнстер – німецький науковець, космограф, картограф, математик, монах-францисканець. Народився в Інгельхаймі, Німеччина. Батьки та пращури Себастьяна були фермерами.
У 1505 році вступив до ордену францисканців, а вже через чотири роки – до монастиря, де п’ять років навчався у Конрада Пелікана.
У 1518 році закінчив навчаня в Тюбінгеському університеті. А у 1529 році Мюнстер став прихильником реформації і покинув орден францисканців. Викладав єврейську мову і богослов’я в Гейдельберзі, а потім в Базелі – математику, будучи у статусі професора. Себасьян першим з німецьких учених видав єврейський текст Біблії, з латинським перекладом та примітками (Базель, 1535 рік), і керівництво з граматики халдейської мови (1527 рік). В деяких джерелах зазначено, що Мюнстер, будучи професором івриту, сприяв поширенню знання єврейської мови серед християнських вчених та вивчення її як особливої ​​науки в німецьких університетах.
У 1536 році Мюнстер випустив карту Європи (Mappa Europae), а у 1540 видав латинське видання “Географії” Птолемея з ілюстраціями. Видання 1550 року, надруковані в Німеччині, містять міста, костюми та портрети, і вважаються найціннішими примірниками цієї праці.
“Космографія” , видана Себастьяном Мюнстером 1544 року, була найпершим описом світу німецькою мовою. Це збірка історико-географічних і біологічних даних, що значною мірою сприяла розповсюдженню географічних знань і стала зразком для наступних укладачів космографій. Видавалась різними мовами (латинською, французькою, італійською, англійською та чеською), була одним із найуспішніших і найпопулярніших праць 16 століття. Крім карт, вона включала портрети державних діячів, з їх гербами та великою кількістю гравюр, серед яких були роботи Ганса Гольбейна Молодшого, Урса, Ганса Рудольфа Мануеля Дойча та Девіда Канделя. Останнє німецьке видання було опубліковане в 1628 році, задовго після смерті Себастьяна.
Мюнстер помер в Базелі від чуми у 1552 році. У надгробному написі його названо німецьким Езрою і Страбоном.
Себастьяна Мюнстера було зображено на старих німецьких банкнотах номіналом 100 марок. Ці банкноти були в обігу до початку 1990-х років.