ПРО МИТЦЯ

Юліус Ґотліб Веншер – німецько-австралійський художник, син живписця Юліуса Веншера старшого. Автор народився в Кенігсберзі. У 1899 році закінчив Йоахімстальську гімназію в Берліні. Мистецтву навчався спочатку у свого батька, а згодом – в Академії Джуліана в Парижі. Своє життя у 1914 році пов’язав зі скульпторкою єврейського походження, Тіною Хаїм. Веншер молодший був учасником Першої світової війни. Під час бойових дій перебував, зокрема, в українському місті Бурштині, що на Івано-Франківщині. Після завершення війни знову прибув до Берліна. Вже у 1921 році Веншер та Хаїм вирушили у навчальні поїздки до Греції, Італії, Єгипту, а через десять років — у більш тривалу подорож на Балі та Яву. Невдовзі до Тіни надійшла інформація від подруги-мисткині Кете Кольвіц про утиски євреїв у Німеччині, тому назад подружжя вирішило не повертатися та вирушили спочатку до Китаю, потім до Індонезії, а ще пізніше до в країн Індокитаю. З початком Другої світової пару визнали “ворогами” та депортували в Австралію, де вони пережили дворічне інтернування. Нарешті у 1946 році Юліус і Тіна отримали австралійське громдянство та осіли в Мельбурні.
Веншер молодший займався живописом. Його майстерність яскраво проявилася у жанрі пейзажу та портрета. Серед матеріалів, які застосовував автор, – акварельні та олійні фарби. У своїх масштабних подорожах митець мав змогу знайомитися із культурами різних національностей, тому його творчість рясніє від різноманіття етнотипів, звичаїв і побуту, які він фіксував на папері чи полотні. Митець співпрацював і з дружиною, наприклад, в дуеті вони розробили художнє оформлення малайзійського павільйону для Виставки Empire 1938 року в Глазго, де були представлені десять художніх вітрин із кам’яними фігурами.
Роботи митця зберігаються у багатьх державних та приватних колекціях усього світу.