ПРО МИТЦЯ

Стефанія Гебус-Баранецька відома в Україні та за її межами майстриня гравюри по дереву. Вона належить до числа видатних українських графіків. Працювала мисткиня здебільшого у техніці ксилографії. З-під її різця вийшло більше трьохсот творів. Гебус-Баранецька здебільшого тяжіла до побутового жанру: у своїх творах вона відображає життя західноукраїнського села, його людей; пейзаж, основними компонентами якого в неї є архітектурні мотиви міста й села, та при­кладна гравюра малих форм — сюжетні й вітальні листівки, книжкові знаки.
Стефанія народилася у грудні 1905 року в Перемишлі. Початкову художню освіту здобула у живописній шко­лі Олекси Новаківського у Львові, куди вона поступила у 1926 році, будучи студенткою факультету історії мистецтв Львівського університету.
Брала участь у звітних виставках вихованців Новаківського, що проходили в Академічному домі – зокрема, Другій виставці, урочисто відкритій у жовтні 1928 року в присутності митрополита Андрея Шептицького.
Закінчивши школу, вона навчалася у художній групі за­гального факультету Львівського політехнічного інституту під керівництвом професорів-живописців Яна-Казимира Ольпінського і Яна-Генріка Розена, скульптора Яна Нельборчика та відомого польського аквареліста і графіка Людвіга Тировича. Людвіг Тирович ознайомив молоду художницю з технікою гравюри по дереву. Під його наглядом вона робить перші вправи різцем, виконуючи переважно архітектурні фрагменти.
У 1933 році Гебус-Баранецька закінчила Політехнічний інститут і працювала викладачем графіки, килимарства та композиції у Львівському художньо-промисловому училищі. Викладацька робота вимагала неабияких знань у галузі народного мистецтва і Стефанія поповнювала їх, зби­раючи і вивчаючи твори народних умільців.
Мисткиня вдосконалювала свою майстерність, багато працюючи над живописом та малюючи з натури. Вона вивчала народне мистецтво, здебільшого орнаментику вишивки, килимів, кераміки. Її власна творчість набувала рис, притаманних народній культурі, зокрема чіткості і простоти в побудові сюжету і композиції. Творчість Стефанії Гебус-Баранецької була визнана та поцінована за життя мисткині.
У 1934 році Гебус-Баранецька вперше брала участь у художніх виставках Україн­ського товариства прихильни­ків мистецтва у Львові та у Станіславі.
У 1935 році роботи авторки були відібрані на Ретроспективну виставку Українського мистецтва в Національному музеї у Львові.
У 1937 році художниця представляла свої роботи на виставці жіночих графічних робіт у Відні, а в 1938 році – в Парижі на Міжнародній виставці екслібриса.
Значну частину графічної творчості Стефанії Гебус-Баранецької представляють екслібриси. У цих оригінальних роботах влучно відображено характер, внутрішні риси чи елементи діяльності особи, яких їх адресовано. У їхній образній концепції та технічних прийомах також відчутний вплив народного декоративного мистецтва та орнаменту, а також яскраво втілена творча уява авторки.
Твори Гебус-Баранецької представлені в Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові, в музейних, галерейних і приватних зібраннях в Україні та за її межами.