Блюзнірство

Митець ставить на шальки терезів честь та блюзнірство. Ці два поняття стоять на межі, а тому її дуже легко перетнути. Часто, одержимі величчю, люди плутають сліпе поклоніння із повагою. Адже блюзнірство – це синонім страху, безпорадності та рабства. Натомість, повага є одним із найвищих виявів честі, що підвладний лише вільним людям. При огляді твору в нас виникає відчуття нестабільності. Композиція немов коливається у кольорових градаціях. Ми спостерігаємо експресивну сцену у центрі. Увагу привертають фрагментальні фігури людей, що наче виринають із блакитного туману. Автор наповнює композицію численними символами, що мають мілітарний характер та додають сюжету ноти радикальності. Динамічна композиція оповита настроєм пориву до свободи від брехні. Здається, що автор показує нам стоп-кадр фантастичної стрічки, адже завдяки особливій манері нас супруводжує розуміння, що історія розгортається наяву.