Перемога над часом

У серії «Королівство абсурдів Джонатана Свіфта» художник створює цільні динамічні світи, на основі літературних творів «Мандри Гуллівера» та «Казка бочки». Аксінін торкається філософських проблем, таких як створення Всесвіту та зародження Простору і Часу. Передостанній, 10 аркуш серії, автор підписав: «Перемога над Часом». Композиція твору затягує у рекурсивну глибину, що ховає безліч деталей. В центрі – створена з кіл спіраль – вічний двигун, що приводить у рух простір. Неначе полоз, один із перших символів нескінченності в історії людства, тривимірна конструкція встромлена у воронку відродження в моделі світобудови. В’юнке створіння перетворюється вгорі у дві вигнуті підковами труби. Їхні жерла на горизонтальній осі закриті пустими циферблатами. Роль стрілок виконують звисаючі до низу люстри – трансформовані дзиґи. Підтримуючи рівновагу на гострому кінчику за рахунок швидкого обертання навколо своєї осі, дзига виступає одним з центральних метафоричних образів твору, що висвітлює процес формування Часу. Лускоподібне покриття труб чітко поділене на смуги. Від них догори хаотично вистрибують шпаківні на спіралях, ще один іронічний символ Часу. Масштабний, замкнений у коло твір – показує шлях впорядкування хаосу, що породжує монстрів.