Ex Libris Юрія Степанова

Цей твір відкриває нам двері у складний, неосяжний світ львівського графіка Олександра Аксініна, якого часто називали «українським Дюрером». Перед нами не просто екслібрис, а ціла філософська система. Центральний образ роботи — це деревоподібна структура, що виростає з пташиної лапи, вписана в ідеальну піраміду. У своїх щоденниках Аксінін часто роздумував про «вертикаль» як про шлях до абсолюту. Для Олександра Аксініна форма ніколи не була випадковою — вона ставала межею між минущим і вічним. Він осмислював світ як дві площини буття: нижчі форми — феномени й скороминущі явища, вищі форми — сутність, те, що залишається незмінним і тривким у часі. У цьому творі Олександр Аксінін говорить про «неосяжне начало логічного», яке відкривається не в окремому образі, а лише в серії, у русі, у «шляху». Екслібрис тут постає не просто знаком власника книги, а візуальною фіксацією інтелектуального поступу та маршрутом думки. Яйце у вершині піраміди — символ зародження й цілісності, своєрідна фінальна точка пошуку, момент синтезу. Сходи й куби формують простір неможливої архітектури раціональної, але парадоксальної. У цьому лабіринті людська свідомість намагається впорядкувати хаос і надати йому структуру. Гексаграми з І-цзин відсилають до захоплення митця східною філософією та ідеєю математичної гармонії всесвіту, до віри в те, що навіть у хаотичному існує прихована закономірність. Ця робота — це маніфест Аксініна про те, що мистецтво є «знаряддям у руках інших». Він не просто малює книжковий знак для Юрія Степанова — він створює інтелектуальний лабіринт, де глядач має пройти шлях від «першопринципу» до усвідомлення власної вертикалі. Це занурення в естетику інтелектуального Львова 70-х років, де кожна лінія офорту була спробою вийти за межі радянської реальності у світ чистої метафізики.