Спогад про непобачене

Живописний образ насичується настроєвою палітрою складних відтінків. Округлі і гострі форми динамічно взаємодіють і переплітаються між собою, заплутуючи глядача в хаосі ілюзій. Широкий тональний спектр задає видовищу загадкової глибини. Раптом, з-поміж абстрактної геометрії, несподівано виникають силуети, що накладаються один на одного, і ніби вибудовують власну візуальну історію. Контраст чітких граней створює відчуття невловимості, а вільні градієнти і розтушування окреслюють простір фантазії, що немовби з усіх сил намагається обійти реальність. Митець, наче, запрошує нас у примарне минуле, зображуючи власний ностальгічно-уявний сентимент. Романтизований спогад, який марить у просторах пам’яті, наче нагадування про щось, що мало би статись, але так і не відбулось.