Кам’яне мовчання

Робота «Кам’яне мовчання» вирізняється абстрактною пластикою форм, де фрагменти тіл і об’єктів переплітаються у складному ритмі, що несе в собі вагу століть. У ньому відчувається сила матерії, що зберігає пам’ять про рух, події, дихання часу. Форми, мов викарбувані у камені, зливаються у ритм спокою, де немає випадкових ліній чи зайвих відтінків. Світло проходить крізь об’єми, торкаючись їх обережно, наче, шукає залишки життя у закам’янілому просторі. Це не мовчання порожнечі, а тиша, наповнена присутністю. Вона живе всередині кожної форми, у теплих охристих відблисках, у згаслому полум’ї, що продовжує світитися під товщею часу. Мовчання тут – це мова, якою говорить сама земля.